ДОКТОР РАДИТЬ, КОНСУЛЬТУЄ, ІНФОРМУЄ
ВІД ДОШКІЛЛЯ ДО СТАРШОЇ ШКОЛИ
НАСТУПНІСТЬ ТА СИСТЕМНІСТЬ
ЗДОРОВ’ЯЗБЕРІГАЮЧИХ ТЕХНОЛОГІЙ
Турбота про здоров’я – найважливіша праця вихователя. Від
життєрадісності, бадьорості дітей залежить їхнє духовне життя,
світогляд, розумовий розвиток, міцність знань, віра у свої сили.
Василь Сухомлинський
Питання збереження та зміцнення здоров’я дітей – неймовірно актуальне, особливо в умовах воєнного стану. Адже саме діти належать до найвразливішої категорії населення. Перебуваючи в небезпеці, в тривалому стресовому стані, дитина позбавлена нормальних умов для розвитку та освіти. І для кожного дорослого та педагогів незмінним лишилося те, що усі ми маємо працювати заради наших дітей.
Здоров’я та формування навичок його збереження закладаються саме у період дошкільного дитинства і тривають впродовж усього життя особистості. Науковці стверджують, що дошкільники здатні опанувати основні валеологічні уявлення, елементарні знання, вміння та навички, як зберігати та зміцнювати здоров’я. А все це – основа здоров’язбережувальної компетентності. Зазначимо, що освітній процес у закладах дошкільної освіти України здійснюється відповідно до вимог Базового компоненту дошкільної освіти (2021).
У Законі України «Про дошкільну освіту» зазначено, що Базовий компонент дошкільної освіти – це державний стандарт, що містить норми й положення, які визначають державні вимоги до рівня розвиненості та вихованості дитини дошкільного віку, а також умови, за яких вони можуть бути досягнуті. Виконання вимог Базового компонента дошкільної освіти є обов’язковим для всіх закладів дошкільної освіти незалежно від підпорядкування, типів і форми власності, інших форм здобуття дошкільної освіти.
В умовах воєнного стану через відчуття тривоги, напруги, страху, невизначеності ускладнюється не лише сам процес повноцінної соціалізації дитини. Діти, які вимушені бути переміщеними із зони активних бойових дій, стикаються з проблемою соціальної адаптації, перебуваючи в нових соціальних умовах, перебуваючи у бомбосховищах, інколи непристосованих приміщеннях дуже часто підвищується загроза захворювань легенів (запалення, респіраторні хвороби, тощо).
Враховуючи потреби сьогодення, забезпечення педагогів дошкільних та закладів загально-середньої освіти оновленими матеріалами щодо профілактики туберкульозу, МОН, УІРО за ініціативи міжнародної організації РАТН, яка впроваджує проект «Підтримка зусиль у протидії туберкульозу в Україні», що фінансується Агентством США з міжнародного розвитку (USAID) розробило навчально-методичний посібник для педагогічних працівників закладів освіти які працюють з дітьми від старшого дошкільного віку до учнів 11 класів «Особливості просвітницької роботи щодо запобігання захворюванню на туберкульоз та подолання соціально-психологічних наслідків» (Косенчук О.Г., Новик І.М. Особливості просвітницької роботи щодо запобігання захворюванню на туберкульоз та подолання соціально-психологічних наслідків: методичні рекомендації для педагогічних працівників закладів дошкільної та загальної середньої освіти: [навчально-методичний посібник]. Частина 1. Київ, 2022. 58; Косенчук О.Г., Новик І.М. Особливості просвітницької роботи щодо запобігання захворюванню на туберкульоз та подолання соціально-психологічних наслідків: методичні рекомендації для педагогічних працівників закладів дошкільної та загальної середньої освіти: [навчально-методичний посібник]. Частина 2. Київ, 2022. 104 с.).
Рекомендовано для просвітницької роботи в закладах освіти (лист Державної установи «Центр громадського здоров’я» Міністерства охорони здоров’я України від 18 січня 2022 року №03-09/21/289/22). Схвалено рішенням методичної ради державної установи «Український інститут розвитку освіти» від 29 квітня 2022 року (протокол № 1).
Інформація про туберкульоз для дітей дошкільного віку є складною для сприйняття, однак ознайомлення їх із елементарними профілактичними заходами щодо попередження розповсюдження інфекційних хвороб є допустимим (у т.ч. на туберкульоз). Зокрема через формування у дітей ключової компетентності – здоров’язбережувальної, що проходить червоною лінією через усі освітні напрями дошкільної освіти і має продовження в початковій, загально-середньої освіти.
Практичні матеріали посібника є дієвим освітнім ресурсом для формування у дітей дошкільного та шкільного віку системи знань про інфекційні захворювання, важливість дотримання правил особистості гігієни, піклування про власне здоров’я та здоров’я інших, підтримки людей, які потребують допомоги під час хвороби. Важливим моментом є і той факт, що можемо відслідкувати наступність та системність у роботі щодо формування відповідних знань та умінь здоров’язберігаючої компетентності.
Інноваційній підхід, застосований при розробці навчально-методичного посібника, ґрунтується на запровадженні системного підходу до формування у дітей та підлітків свідомого та толерантного ставлення до проблем та викликів, пов’язаних з туберкульозом, шляхом проведення щорічних позакласних тематичних занять з наростаючим рівнем інформативності, відповідно до розумово-психологічних особливостей учнів від старшої групи закладу дошкільної освіти до випускних класів середньої школи.
Цінним для практиків є розробленні орієнтовні конспекти позакласних занять для дітей різних вікових груп, що можуть використовуватися у освітньому процесі ЗДО і ЗЗСО. Зміст конспектів структуровано відповідно до основних принципів організації освітнього процесу в закладах дошкільної і загальної середньої освіти. Практичні матеріали є дієвим освітнім ресурсом для формування у дітей системи знань про інфекційні захворювання, важливості дотримання правил особистості гігієни, піклування про власне здоров’я та здоров’я інших, підтримки людей, які потребують допомоги під час хвороби. Матеріали посібника орієнтовані на офлайн, дистанційний та змішаний формат навчання.
31.05.2022 р. відбулася дискусійна платформа до Міжнародного дня захисту дітей «Медицина та просвіта – об’єднання заради майбутнього без туберкульозу». Ведуча платформи: Ольга Павлова, заступниця директора проекту РАТН «Підтримка зусиль у протидії туберкульозу в Україні». Під час зустрічі освітні експерти обговорили актуальні питання щодо нових можливостей, які надає реформування освіти на засадах Державного стандарту дошкільної освіти та концепції «Нової української школи» для формування свідомого ставлення дітей та юнацтва до власного здоров’я та здоров’я оточуючих. Крім того, під час обговорення, учасники дискусії спростували найпоширеніші міфи про туберкульоз, що впливають на здоров’я людей. Переглянути захід можна за покликанням
Початок осені — час «змін» для більшості дітей. Чимало малят цього року вперше дізнаються про заклад дошкільної освти. Хтось вже пішов у садок спочатку вересня, хтось тільки збирається з середини осені. Вступ у заклад освіти — досить різка зміна в житті дитини. Сьогодні ми поговоримо, з якими труднощами можуть зіткнутися мами й тата на початку відвідування закладу. Як з ними впоратися і як допомогти маляті адаптуватися до нового для нього середовища.Фахівці не даремно ввели таке поняття, як адаптація. Це пристосування або звикання організму до нової обстановки. Для дитини заклад освіти, безсумнівно, є новим, ще невідомим простором, з новим оточенням і новими відносинами. Адаптація включає широкий спектр індивідуальних реакцій, характер яких залежить від психофізіологічних і особистісних особливостей дитини, від умов перебування в установі й ін. Кожна дитина звикає до закладу по-своєму. Психологи помітили, що період адаптації до закладу освіти триває від двох тижнів до півроку.
На початку малюка може лякати нова незвична обстановка, новий режим дня, соціальний фактор (відсутність поруч мами, велика кількість дітей, серед яких треба вибрати собі друга, незнайомі дорослі). Звикання до нових умов у всіх дітей протікає по-різному. Одне маля може вередувати, бути більш збудливим, ранимим, уразливим, плаксивим — так у нього проявляється стрес. В інших дітей стресові реакції можуть не знайти «виходу». Дитина начебто зовні спокійна, при цьому вона усі переживання та емоції тримає усередині себе, неохоче йде на контакт. Батькам іноді важко з'ясувати що-небудь у дитини, адже часом маленькі діти самі не можуть визначити, що їм не подобається. Дорослі повинні зрозуміти по поведінці малюка, чи почуває він себе комфортно поза домівкою, у садку, чи не відчуває напруженості, чи не втомлюється фізично та емоційно.
Якщо психологічний дискомфорт накладається на несприятливий фон (перенесене підвищення внутрішньочерепного тиску, перинатальне ураження центральної нервової системи), то надалі це може призвести до збою в роботі нервової системи, можливий розвиток неврозу. Щоб цього не допустити, необхідно заздалегідь проконсультуватися в невролога й дитячого психолога. При необхідності можна скоротити перебування дитини в закладі.
Вік для закладу дошкільної освіти.
У нашій країні дитячі лікарі та психологи вважають, що в 2 — 3 роки діти вже готові до відвідування дитячого садка. Почасти це пов'язане з тим, що діти більш раннього віку в закладі часто хворіють, до того ж нянечки та виховательки не в змозі забезпечити достатній догляд кожному з 10 — 15 малят, які ще не вміють самостійно користуватися ложкою, одягатися та ін. Чим молодше дитина, тим слабкіше її імунна система, тим більше сприйнятлива вона до інфекцій.
Крім того, доведено, що саме у 2 — 3 роки збільшуються витривалість кліток кори головного мозку та здатність до концентрації нервового збудження. Тому малюк в цьому віці вже може довше зосереджуватися на чомусь одному (завданні або грі) і менше стомлюється, готовий бути бадьорим і активним усі 6 — 7 годин до й після денного сну. Причому в нього вже є потреба й можливість присвятити цей час спілкуванню не тільки з батьками, але й з іншими дорослими або дітьми.
В 3 роки дитина, як правило, добре вимовляє майже всі звуки й володіє поширеними реченнями. Крім того, в цьому віці діти вже вміють координувати свої рухи з рухами однолітків, а виходить, готові до спільних ігор.
Підготовка до закладу дошкільної освіти
Нерідко початок відвідування заклада може супроводжуватися поганим самопочуттям дитини — загострюються хронічні захворювання, малята частіше простуджуються, вередують та ін. Щоб уникнути можливих проблем, дитина повиннна бути здоровою і готова до заклада освіти, а також до майбутньої зими. Для цього ми рекомендуємо почати відвідування заклада з диспансеризації маляти. Цей своєрідний діагностичний скрінінг дозволяє попередити й вчасно розпізнати недугу. Диспансеризацію дітей у лікарів-фахівців краще проводити за 1 — 2 місяця до вступу в дошкільний заклад освіти .
Зазвичай починає й завершує кожну диспансеризацію огляд педіатра. При першому відвідуванні лікар уважно огляне дитину. Залежно від віку, особливостей конституції, способу життя, стану імунної системи дитини, ризику хронічної патології педіатр визначить коло фахівців, яких потрібно відвідати, терміни профілактичних щеплень, ряд потрібних лабораторних аналізів. При повторному візиті до педіатра ви отримаєте висновок про здоров'я дитини, побудоване на підставі результатів повного обстеження. Якщо є необхідність, лікар призначить лікування. Також педіатр порадить профілактичні заходи для збереження й зміцнення здоров'я. Лікар дасть рекомендації з харчування, режиму дня, фізичному вихованню (гімнастика, масаж, загартовування), які підходять саме для вашого маляти. Педіатр визначить можливу тривалість періоду адаптації в освітній установі, підкаже, на що мамі й вихователю звернути увагу.
У закладі збільшується навантаження на зоровий апарат дитини, тому що вона більше часу, ніж вдома, проводить за малюванням, ліпленням та іншими заняттями, які вимагають напруги зору. Тому дуже важливо перед дошкільним закладом освіти або на початку занять показати маля окулістові. Фахівець перевірить гостроту зору дитини, виключить можливу патологію очей.
Багато дітей страждають збільшенням аденоїдів, хронічним тонзилітом. Восени, на фоні зниження імунітету й занурення в нове середовище та дитячий колектив, хронічні захворювання носоглотки можуть розпалитися з новою силою. Із цієї причини перед відвідуванням закладу бажане відвідати отоларинголога.
Також восени дітям необхідно провести санацію порожнини рота, виявити уражені карієсом зуби, а також зміни в прикусі. Лікар-стоматолог розповість, як уникнути проблем із зубами, при необхідності проведе лікування.
З лабораторних досліджень необхідно зробити загальний аналіз крові (береться з пальця). Він покаже зміст гемоглобіну, лейкоцитів (кліток крові, що захищають організм від інфекції. Наступний аналіз — дослідження сечі. На фоні зниження захисних сил організму в осінньо-зимовий період при купанні в басейні, після перенесеної ГРВІ може з'явитися або загостритися інфекція сечових шляхів, вульвовагінит у дівчат. При розладах шлунку, закрепах можна досліджувати кал дитини (копрологія): аналіз покаже, які складові їжі переварюються, а які ні. За показниками може знадобитися проведення УЗД органів черевної порожнини, консультація гастроентеролога.
Важливою складовою підготовки маляти до закладу дошкільної освіти є й профілактика гострих захворювань (ГРВІ, грип та ін.). Зазвичай її проводять за 1 — 2 місяця до вступу в дошкільну установу. Застосовують різні засоби, спрямовані на підвищення неспецифічних захисних механізмів імунітету. Використовують і природні оздоровчі фактори — загартовування, курси різних рослинних адаптогенів, вітамінів і ін.
Малюк перед вступом у заклад повинен мати профілактичні щеплення згідно з календарем щеплень. Забороняється проведення профілактичних щеплень протягом місяця перед вступом дитини в заклад . Перше профілактичне щеплення вже в закладі дошкільної освіти призначається після закінчення періоду адаптації, але не раніше ніж через один місяць.
Така диспансеризація перед закладом дає мамі можливість довідатися про можливе захворювання дитини й вжити необхідних заходів обережності, а маляті дозволяє, перебуваючи в дитячому колективі, уникнути частих захворювань.
